Що таке імунітет та імунологія ?
Слово імунітет походить з латинського “immunis”, що означає “вільний від”. Воно спочатку використовувалось для визначення здатності організму протистояти стороннім агентам, включаючи інфекційні фактори ( бактерії, віру-си, паразити ) і токсини ( хімічні полютанти, тваринні отрути ).
Імунологія тепер є галуззю науки, що вивчає не тільки поняття боротьби організму з інфекційними агентами, але і більш ширше поняття - різницю між “своїм” ( індивідуальним ) та “несвоїм” ( зовнішімзовнішнім світом ).
Імунна система та центральна нервова система є двома системами, що визначають індивідуальне положення по відношенню до оточуючого світу.
Що таке два типи імунітету ?
Імунітет грунтується на двох оборонних системах: неспецифічний чи природній імунітет та специфічний чи “пам’ятний” імунітет. Ці дві системи є тісно взаємопов’язані.
Неспецифічний імунітет є першим на стадії імунної відповіді. Він здійснюється як перша лінія боротьби і допомагає зупинити найбільш інфекційні агенти, поки вони не спричинили розвиток інфекційної недуги. Тільки коли неспецифічний захист стає виснаженим, втсупаєвступає в роль сецифічнийспецифічний імунітет.
Специфічний імунітет використовує протективні механізми, вибірково спрямовані проти інфекційного агенту. Його мета досягається не тільки в знищенні інфекційного агенту, але також в розвитку “імунологічної пам’яті”, яка дозволяє ефективно протидіяти аналогічним агентам в майбутньому.
Неспецифічний імунітет здійснюється через:
природні бар’єри, такі як шкіра та слизові оболонки;
фагоцитоз, в якому нейтрофіли поглинають і руйнують сторонні агенти;
запальна відповідь.
Специфічний імунітет здійснюється лімфоїдною системою та антигенпрезентуючими клітинами. Є два види його:
гуморальний імунітет, який включає продукцію антитіл В-клітинами та плазматичними клітинами;
клітинний імунітет, при якому ефекторні Т-клітини продукують медіатори запалення і\чи специфічно руйнують клітини-мішені.
Що таке головний комплекс гістосумісності?
Вперше описаний в 1958 р. Жаном Дусетом головний комплекс гістосуміс-ності ( Major histocompatibility complex = MHC ) системи HLA, є генетичною системою, що контролює імунну відповідь. Розташовується на короткому плечі 6 хромосоми.
Продукти гену HLA ( Human leukocyte antigene ) експресовані на клітинній мембрані. Вони включають:
молекули І класу ( HLA-A, -B, -C ) , які знаходяться на поверхні всіх ядровмісних клітин організму;
молекули ІІ класу ( HLA-DR, -DQ, -DP ), які розміщені на “антигенпрезентуючих клітинах” ( моноцитах\макрофагах, дендритич-них клітинах ), на В-клітинах та активованих Т-лімфоцитах.
Поверхня HLA-молекул І та ІІ класу має канавку, чия форма змінює ширину індивідуально. Пептиди можуть потрапляти і зв’язуватись в цій канавці ( антиген-зв’язуюче місце ).
Варіабельність генів МНС є такою великою і, внаслідок цього, число можливих комбінацій таке значне, що можливість отримання однакових HLA-типів в різних людей ( хто не є братом чи сестрою ) складає 1 з мільйону.
Дослідження HLA-системи дозволило розгадати механізм, що лежить в основі відторгнення трансплантату та створити метод зміцнення сумісності між органними та кістковомозковими трансплантатами донора та реципієнта.
Фізіологічна роль системи HLA полягає в конроліконтролі імунної відповіді:
молекули ІІ класу HLA презентують антигенні пептиди ( з бактерій та вірусів ) для хелперних CD4 – T клітин;
молекули І класу – представляють антигенні пептиди ( звичайно з вірусів ) для цитотоксичних CD8 – Т клітин.
Які клітини приймають участь в імунній відповіді і які їх функції?
В основі імунної відповіді лежать два клітинних пула: “антигенпрезентуючі” клітини та лімфоцити.
“Антигенпрезентуючі клітини” включають в себе моноцити/макрофаги, які розсіяні по всьмувсьому тілу ( респіраторний та гастроінтестінальний тракти, лімфатичні вузли ), дендритичні клітини ( клітини Langherans в шкірі ). Вони захоплюють антигени, фагоцитують їх, подрібнюють на малі білки і презентують їх лімфоцитам.
Ряд макрофаг...
